Повернутися до звичайного режиму

Історія школи
Австро-угорський та польський періоди

Наприкінці 1867 року, як свідчать документи, початкові школи існували в багатьох селах Коломийщини. У селі Турка протягом 1867 –1904 рр. функціонувала етатова систематична школа. На той час у селі проживало 1728 осіб, з них — 238 дітей шкільного віку. (Шематизм Станиславівської єпархії 1885-1904рр.).

З 1911 р. у с. Турка (з населенням 2448 осіб) діяла 4-класна систематична школа з українською мовою викладання, а також однокласна польська школа, де працювало четверо вчителів. У ці роки писали на дерев’яних дощечках чорним вугіллям – “ризіком”. (Шематизм Станиславівської єпархії 1911р.).

У період Першої світової війни (1914-1918) шкільництво на Коломийщині зазнало величезних змін, оскільки на її території велися активні бойові дії, а населення відчувало на собі всі труднощі військового стану. Тяжке становище було і в нашому селі. В “Енциклопедії Коломийщини” зазначено: ”У школі війська, нема вчителя, двері, вікна, печі знищені”./Files/photogallery/історія школи 1.jpg

Оскільки наш край перебував у складі Австро-Угорщини, тому і школа називалася “австрійською”. Очолював школу в с. Турка до 1918р. Бенеш Микола (1873-1949), уродженець с. Тудорів (тепер Федорівка Тернопільської області ). При школі були майстерня та пришкільна ділянка. (П. Арсенич “Краєзнавці Прикарпаття”).

У 1925р. в с. Турка функціонувала 4-класна систематична школа з українською мовою викладання, а також 2-класна польська школа. Працювало четверо вчителів. (Шематизм Станиславівської єпархії 1925 р.) За іншими джерелами, у 1925 р. в селі була єдина в районі 7-класна україномовна школа і 1-класна польська школа. (“Енциклопедія Коломийщини”).

У 1926 р. на території теперішньої Коломийщини нараховувалося 102 школи, з них—18 у Коломиї. Україномовними в місті було лише 2 школи, а з усіх сільських—лише в Турці. Решта шкіл були або польськомовні , або утраквістичні (двомовні). (“Енциклопедія Коломийщини” Савчук М)

У 1927 р. в селі Турка проживало 2347 осіб, функціонувала 4-класна етатова систематична утраквістична школа, а з 1930 р.— 6-класна. Ця школа офіційно була двомовна, але переважала польська мова викладання. (Шематизм Станиславівської єпархії 1927р., 1930 р.)

У період перебування українських земель в складі Польщі в нашому селі була побудована так звана ”польська школа”. Навчання велося в основному польською мовою. Викладалися українська, польська та німецька мови, арифметика, релігія, читання, співи, фізкультура. На той час працювали такі вчителі: Голуб’як Зося (польська мова), Радецька Анна (початкові класи), Олена Шилкевич (початкові класи), отець Кунинський Володимир (релігія).

З 1926 по 1941 рр. директором школи був Шилкевич Іван Онуфрійович, родом із Сокаля. Тоді навчалося приблизно 230-240 учнів по 30-33 в класі. Заняття проводилися в приміщенні старої австрійської школи, червоної польської школи та резиденції. Навчання було 7–річне в 2 зміни. За школою числилася пришкільна ділянка та майстерня. Свідоцтво видавалося польською мовою ( “бардзо добре”-5, “добре”-4, “достатенно”-3). Шкільними приладдями були ”сумка-дзюбенька”і дерев’яний пенал. Перерви називали паузами. У школі вивчали такі предмети: українська, польська, німецька мови, арифметика, читання, релігія ( “10 заповідей”, “Отче наш” ), співи, фізкультура ( взимку фізкультура не проводилася, бо не було спортзалу).

1, 2, 3, 4, 5, 6

Кiлькiсть переглядiв: 1563

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.